• 00196
     
  • 00200
  • 00198
     
  • 00197
     
  • 00199

Виступ Президента України на зустрічі з Всеукраїнською радою церков

. Опубліковано у Національності та релігії

Ваша Святосте!

Ваші Блаженства та Високопреосвященства!

Достойні отці, духовні провідники нашого народу!

Дорогі українці, браття та сестри!

Вельмишановні представники Всесвятійшого Вселенського Патріарха та українських церков у діаспорі!

«І були ми сліпими, і світла правоти не бачили, в омані ідольській блукали, і до того ж глухими були до спасенного учення… Ходили шляхами погибелі, а дороги, що веде до життя, не знали…"

«Помилував нас Всевишній, і засіяло і в нас світло розуму… Бог нас не забув, захотів – спас нас і до розуму істинного привів».

«Хвалить же похвальними голосами Римська земля Петра і Павла… І всі землі, і всі міста, і всі люди шанують та прославляють свого вчителя, що привів їх до православної віри. Похвалімо ж і ми учителя нашого і наставника, що сотворив великі і дивні діла, великого князя землі нашої - Володимира».

Не своїми фразами, а словами Іларіона, першого митрополита-українця, я звертаюся до вас навмисно. Бо хочу наголосити, що вже через якихось півсотні літ після Хрещення Русі-України в Києві писалися такі глибокі богословські, філософсько-політичні тексти, як Іларіонове «Слово про закон і благодать». Це «Слово» – закарбоване золотими літерами свідчення, наскільки правильною та прогресивною була воля Володимира охреститися самому та охрестити ввірені йому Богом народи, - як наш, так і сусідні.

В понад тисячолітній історії української державності ніхто не ухвалював і не ухвалить більш доленосного і відповідальнішого рішення, ніж те, на яке Володимир наважився понад тисячу років тому. То був не лише релігійний, не тільки політичний чи культурний вибір, а вибір цивілізаційний, європейський. Майже вся Європа була вже тоді християнською. А християнство поруч із римо-античною спадщиною являло собою наріжний камінь приналежності до європейської цивілізації.

Святий Володимир, напевно, приємно вражений, бачачи з небес, що за щедрий врожай дали посіяні ним зерна… Яким різнобарвним та різноманітним є християнське життя у сучасній Україні, прямій спадкоємиці його давньої держави.

Поздоровляю всіх християн України, що походять від Володимирового хрещення, з річницею вікопомної події. З особливим пієтетом згадуємо сьогодні і самого рівноапостольного Володимира, з огляду на тисячоліття його упокоєння. І його бабцю княгиню Ольгу - першу християнку серед великих князів українсько-руських.

Вітаю присутніх тут наших братів, які, представляючи нехристиянські конфесії, щиро розділяють з нами радісні почуття. Згідно літописному переданню, як Володимир обирав віру, був він в цьому питанні доволі толерантним і політкоректним як на ті часи. Що людина, що державний діяч, наш князь з належною повагою ставився до всіх монотеїстичних релігій. Інакше б він не відряджав послів до Волзької Болгарії цікавитися ісламом… І до хозар не слав би гінців розпитати про іудаїзм.

У цей визначний день в історії нашої країни радий бачити серед нас представників Всесвятішого Вселенського Патріарха Константинопольського Варфоломія Першого, - в особах митрополита УПЦ США та Діаспори Антонія та митрополита УПЦ Канади Юрія, які прибули на моє запрошення. 1027 років тому стараннями духовного проводу Церкви-матері на берегах Дніпра лунали слова просвітлення нашого народу в ім'я Христа. А сьогодні ми дякуємо духовному проводу Церкви-матері Константинополя за її посильне сприяння у встановленні в нашій країні Української Помісної Православної Церкви. Уповаємо на молитви і сподіваємося на підтримку Вселенського Патріарха.

Така вже традиція православної ойкумени: майже в кожній незалежній православній державі є незалежна автокефальна церква. Погляньмо на карту в алфавітному порядку: Болгарія та Грузія, Греція та Кіпр, Румунія та Сербія. Чому Україна інакша? З чого б це ми мали бути виключенням з правила?

Але я, як Президент і як Глава держави запевняю - держава не вдаватиметься до жодних насильницьких кроків, до жодного тиску. Ми маємо берегти і зберегти міжконфесійний мир як зіницю ока!

Подолання розділення в українському Православ’ї має стати справою насамперед вірян. Влада радіє, якщо намічається прогрес в об’єднавчих процесах, рівно як і засмучується, коли чиїсь дрібні амбіції віддаляють всіх нас від великої мети.

Та як би то не було, сьогодні ми до неї ближче, ніж учора. А певна нестандартність нашої ситуації потребує й пошуку неординарних рішень. Вони явно на часі.

Відсутність організаційної єдності не повинна залишатися перешкодою для діалогу, порозуміння та євхаристійного об'єднання. Особливо в умовах Вітчизняної війни, яку український народ веде, боронячись від російської агресії, - подібно тому як в часи Володимира давав відсіч орді, що сунула зі сходу.

Унікальність Київської християнської традиції, українського багатоконфесійного простору, якому притаманні толерантність, узгодження інтересів різних релігійних груп може бути прикладом для багатьох європейських держав.

Дякую за це досягнення нашій Всеукраїнські раді церков і релігійних організацій.

Наша здатність до єдності - у різноманітті, наша готовність пліч-о-пліч мужньо протистояти російській агресії є найкращим свідченням зрілості української нації і держави і водночас переконливим індикатором нашої європейськості.

У згаданому мною слові Митрополита Іларіона є розділ «Молитва до Бога усієї землі нашої»: «Тих, що йдуть на нас раттю, прожени, ворожі країни усмири, мир утверди»…

Прошу всіх присутніх предстоятелів возсилати цю молитву на небеса. Але те, що відбувається на українській землі, оцінювати винятково в українській системі координат, а не під впливом зовнішніх центрів.

Ми не лише молитвами, а й справами докладаємо й будемо докладати зусиль, щоб наші побажання справилися, щоб на нашу землю нарешті прийшов довгоочікуваний мир.

Дві інституції нині користуються найвищою довірою українських громадян, українського суспільства, українського народу - це церква і армія. І на то є воля Божа, який дає нам знак, ким, чим і як ми маємо захистити Вітчизну.

Я вірю, що Господь з нами, з Україною.

Наш великий рівноапостольний князь Володимир у сонмі святих заступається за нас перед Ним.

Слава Богу Всевишньому!

І слава Україні!

28 Липня 2015 - 17:43

http://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-ukrayini-na-zustrichi-z-vseukrayinskoyu-ra-35728

Популярні сторінки

Важливі посилання