100

  • 00210
  • 00209
  •  
  • 00208

Щоб пам’ятали. У селі Токарі Лохвицького району відкрили меморіальну дошку одному з найяскравіших представників народного малярства Григорію Ксьонзу

. Опубліковано у Огляд ЗМІ

15 жовтня 2014 р. ознаменовано визначною подією в мистецькому житті Полтавщини. Саме в цей день в селі Токарі, що поблизу Лохвиці відбулися урочистості з нагоди відкриття меморіальної дошки, присвяченої 140-річчю від дня народження Григорія Ксьонза

– видатного митця українського наївного живопису, який творив свої ікони, портрети, пейзажі, натюрморти у жорстокі диктаторські й голодні 1920-1930-ті роки і його творчість була і є єдиним порятунком для народу в чорну годину.

Григорій Петрович Ксьонз народився 1874 р. в Миргороді, похований 1946 р. в селі Токарі Лохвицького району. Дитиною, років у дев’ять, втратив слух і мову через тяжку хворобу. Малярства навчався в місцевого художника Михайла Химочки, а також в інших майстрів, з якими працював. Автор ікон, живописних картин, портретів. Відкрив Григорія Ксьонза Кім Скалацький, колишній директор Полтавського художнього музею та дослідник народного  мистецтва, в 1971 році. Більшість творів Г. Ксьонза належать до 1930-40-х років. На сьогодні знайдено та досліджено ікони і картини, датовані кінцем ХІХ- початком ХХ століття.

Урочистий захід відбувся на площі біля Миколаївської церкви, де зібралося декілька сот мешканців Токарів, до цього волелюбного гурту приєдналися і полтавці, котрі приїхали автобусом, в кількості 30 чоловік – це працівники музеїв, тележурналісти, художники, поціновувачі мистецтва Г. Ксьонза, представники з товариства глухих.

Ініціював згаданий захід  директор Духовно-культурного центру імені преподобного Паїсія Величковського Сергій Козлов при підтримці високопреосвященнійшого архієпископа Полтавського і Кременчуцького Федора.

На площі біля церкви була відкрита невелика виставка, що складалася з 6 робіт Г. Ксьонза з приватних збірок полтавських колекціонерів. Всі картини художника теплі, затишні, щирі.

Розпочався захід з літературно-релігійної композиції про Україну в музичному супроводі у виконанні аматорів сільського будинку культури с. Токарі.

Дійство вела доцент Полтавського університету економіки і торгівлі Віта Сарапин, доносячи присутнім короткі біографічні дані з життя і творчості Григорія Ксьонза, підкресливши, що він жив, щоб жити заради прекрасного.

Найурочистіша частина дійства супроводжувалася панахидою на честь  вшанування пам’яті Григорія Ксьонза, яку очолив високопреосвященніший архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір у співслужінні зі священиками Лохвицкого району. Після літургії владика у проповіді своїй про Г. Ксьонза звернув увагу на Божий дар художника, якому Бог дав великий талант, цим самим у своїх творах Г. Ксьонз передав душу людини і тому він заслуговує на вічну пам'ять.

Ведучи мітинг, Віта Сарапин зазначила про вагомий внесок Сергія Козлова – директора Духовного центру, благодійників Свято-Успенського кафедрального собору м. Полтави: Олега Шаповала, Павла Рибки, Валерія Канівця, Олександра Сухачева, членів Українського товариства глухих         м. Полтави при сприянні голови Полтавської обласної організації УТОГ Леоніда Усенка щодо увічнення пам’яті Г. Ксьонза. 

На мітингу свої щирі слова про майстра пензля сказали представник Лохвицької районної ради Павло Плужник і сільський голова с. Токарі Юрій Краснолуцький. Заслуговують уваги виступи учнів Токарівської школи, котрі охарактеризували малярські роботи, зокрема, портрети Г. Ксьонза. Не обійшлося без виступу капели бандуристок під керівництвом Тамари Федоренко, одягнутих в українські національні костюми, що перегукувалися з портретами пензля Г. Ксьонза, де жінки зображені у вишитих сорочках, плахтах, парчевих фартухах.

Взяли слово і гості з Полтави, так голова Полтавської обласної організації національної спілки художників України Юрій Самойленко поцінував художню спадщину Г. Ксьонза, що увійшла в золоту скарбницю українського мистецтва і подарував школі і бібліотеці і краєзнавцям с. Токарі останній випуск всеукраїнського шляхетного журналу «Образотворче мистецтво» зі статтями про Г. Ксьонза.

Директор Потавського художнього музею (Галерея мистецтв) ім. М. Ярошенка Ольга Курчакова дала знати, що в музеї зберігаються 10 полотен Г. Ксьонза, а 10 років тому в галереї проводилась велика Всеукраїнська художня виставка робіт Г. Ксьонза з музеїв і приватних колекцій України. Це була перша масштабна виставка, до цього взагалі таких виставок робіт Г. Ксьонза не проводились. В радянський час художня спадщина Григорія Петровича вважалася кустарщиною.

Радісну звістку подав директор Духовно-культурного центру Сергій Козлов про те, що в цьому ж центрі і цьому ж році у зв’язку з 140-річчам від дня народження Г. Ксьонза 23 листопада відкриється Всеукраїнська виставка із приватних збірок шанувальників мистецтва згаданого художника і також буде виданий художній альбом творчості Григорія Ксьонза.

Настає найурочистіша мить заходу: до невідкритої дошки, що вмонтована в фасадну стіну Миколаївської церкви підходить архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір і директор Духовно-культурного центру Сергій Козлов, вони перерізують стрічку, спадає біле полотнище — і присутні побачили у всій своїй величі меморіальну дошку з портретом Григорія Ксьонза, який дивиться на учасників дійства одухотвореним обличчям з пронизливими очима, здавалося, ніби оглядає він нас і ось-ось візьме в руки пензлі і фарби і перенесе всі наші погляди, помисли на полотно, щоб увічнити нас навіки, як це він робив в 20-30 роки минулого століття. Відкривши дошку, Владика Федір окропив її і всіх учасників дійства святою водою.

Автором меморіальної дошки, як виявилося, є Сергій Козлов – директор Духовно-культурного центру, що діє при Свято-Успенському соборі в Полтаві.

Основою дошки слугує зображення палітри овальної форми, виготовленої з червоного граніту, що характеризує Г. Ксьонза як живописця. На тлі палітри вмонтовано овальний портрет художника, викарбуваний на чорному граніті. Портрет виготовлений за фотографією 1944 року. На палітрі читаємо такий текст: «Григорій Петрович Ксьонз. Іконописець, художник. Народився 1874 в Миргороді, помер 1946 в с. Токарі.» Ця основна частина дошки (палітра) накладена на прямокутну плиту з чорного граніту і вмонтована у фасад церкви болтами сферичної форми золотавого відтінку, що надає дошці естетичної привабливості. Це перша меморіальна дошка Г. Ксьонзу на Полтавщині.

На закінчення урочистостей виступили народний депутат України Тарас Кутовий і краєзнавець села Токарі Іван Дудник. Вони подякували Сергію Козлову за вагомий внесок щодо увічнення пам’яті видатного земляка, художника Г. Ксьонза меморіальною дошкою.

Завершилися урочистості виконанням Державного Гімну України.

Сакун Валентин, краєзнавець.
8 жовтня 2014 року
Прес- служба Полтавської єпархії

Матеріал на сайті Полтавської єпархії

Матеріал про відкриття меморіальної дошки Григорію Ксьонзу на сайті http://lohvitsa.org.ua

Популярні сторінки

Останні сторінки

Важливі посилання