logo tourism

  • 260618
  • teatr l 0618
  • Наталка Полтавка
  • 290618

Зоря Полтавщини: Класик українського народного мистецтва

. Опубліковано у Огляд ЗМІ

375px-opanas slastion14 січня виповнюється 140 років від дня народження видатного українського художника Опанаса Сластьона. Він залишив по собі велику й розмаїту творчу спадщину – ілюстрації до творів Тараса Шевченка, унікальну колекцію портретів українських кобзарів, оригінальні архітектурні споруди. До того ж Опанас Георгійович виконував думи, був талановитим педагогом, етнографом, фольклористом.

Опанас Сластьон народився і зростав у Бердянську Таврійської губернії (нині Запорізька область). З дитинства із захопленням слухав українські народні казки, перекази, пісні у маминому виконанні. Перші уроки графічної грамоти отримав у батька – іконописця, реставратора церковного малярства.
Побачивши в Опанаса справжній талант і потяг до мистецтва, батьки відправили сина до Петербурга. Спочатку майбутній художник навчався у школі “Товариства заохочення мистецтв”, а згодом і в художній академії, де отримав дві срібні медалі. Переважно усі випускники Петербурзької академії мистецтв традиційно ставали російськими художниками, а Опанас Сластьон назавжди залишився відданим своїй Батьківщині, і до 1900 року очолював Клуб українських художників у Петербурзі.
Згодом він переїхав й оселився у Миргороді, хоча працював у Києві, на Волині й Чернігівщині. Разом зі своїми приятелями – художником Порфирієм Мартиновичем й істориком Дмитром Яворницьким – багато подорожував Україною, робив замальовки, вчився гри на кобзі, занотовував народні пісні.
Унікальним явищем української графіки стала портретна галерея кобзарів, написана Опанасом Сластьоном, – 23 роботи різних форматів, виконаних у техніках: туш, перо, чорна акварель, білила, олівець. Митець створив серію літографій до альбому “Старовина українська і запорізька”. Його малюнки й статті часто друкувалися у журналах Петербурга, Києва, Львова під псевдонімами “Опішнянський гончар” або “Гончар”.
Талановитий майстер пензля обожнював українську художню літературу й часто робив замальовки до творів Михайла Коцюбинського, Бориса Грінченка, Олени Пчілки, Миколи Гоголя, а також ілюстрував сатиричний журнал “Шершень”. Та любов’ю усього життя назавжди залишалося шевченківське слово.
Художник був одним із перших і найкращих ілюстраторів творчості Кобзаря. Графічна робота до Тарасової “Катерини” принесла успіх майстрові. Й митець узявся за поему “Гайдамаки”. Він опрацював чимало літератури, консультувався у знавців української старовини, щоб історично правильно передати народний побут, портрети, костюми… Тож видання вийшло великим тиражем не лише в Україні, а й у Канаді та Німеччині.
Опанас Сластьон був одним із засновників українського архітектурного стилю. Він спроектував чимало будівель, зокрема Миргородської водолікарні, земських шкіл у Кременчуці та Лохвиці. Близько 30 років класик українського мистецтва викладав у Миргородській художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя. За його участю було засновано Миргородський мистецько-промисловий музей, якому художник подарував свою збірку старожитностей. Першим в Україні Сластьон записав думи на фонограф, а також був ініціатором створення селянської капели бандуристів.
На початку осені голодного 1933 року Опанас Сластьон відійшов у вічність.

Підготувала Оксана БІЛЕНЬКА.

Джерело: "Зоря Полтавщини"

Популярні сторінки

Важливі посилання