•  
  • 00205
  • 00203
     
  •  
  • 00204
  • 00202

Урядовий кур’єр: "Як святкуватимемо День Перемоги"

. Опубліковано у Оперативна інформація

Наближається 70-річчя Перемоги над гітлерівським нацизмом. Україна цього року відзначатиме її за новими правилами, відійшовши від комуністичної ідеології та радянських традицій.

8 травня в країні оголошено Днем пам’яті та примирення, а 9 травня — Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги), які мають урочисто відзначати на всій території України. Про це йдеться в Указі Президента «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» і в Законі «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років».

Україна вшанує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, підтримуючи солідарність і бойове братерство всіх об’єднаних націй — як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та інших). Про гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, про увічнення пам’яті загиблих воїнів і жертв війни, пам’яті про воєнні злочини, депортації, злочини проти людяності, скоєні у роки війни, йдеться у законодавчих актах.

Наголос у святкуванні цієї дати в Україні буде зроблено не на військових парадах, які є своєрідною формою пропаганди війни, а на допомозі ветеранам та вшануванні загиблих. Традиційно відбудуться покладання квітів та вінків до пам’ятників і меморіалів, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса, почесні караули чергуватимуть біля Вічного вогню. Події війни та її жертви будуть зображені у творах літератури і мистецтва, а також відтворені у музеях, меморіальних комплексах.

Новизною стане мистецька акція 8 травня «Перша хвилина миру» — концерт симфонічної музики, який має завершитися о 23.01, саме тієї хвилини, коли у 1945 році підписали Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Святкування 9 травня відбудеться без військового параду — цього дня пропонується виявити увагу до ветеранів та вшанувати пам’ять загиблих.

Повагу до ветеранів Другої світової війни можна виявити і без радянських символів, як і пом’янути всіх українців, які загинули під час великої трагедії ХХ століття. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

На противагу радянській традиції замість згадування про масовий героїзм рекомендовано зосередитися на подвигах окремих українців не тільки під час воєнних дій, а й в окупації та в тилу. Розповіді про перебування людей в окупації та в полоні, про їхнє життя у повоєнний час допоможуть краще зрозуміти реалії того періоду й те, які тяжкі випробування випали на долю українців. Однакової пошани заслуговують як солдати Радянської армії, так і воїни Української повстанської армії, українці в складі інших армій — учасників антигітлерівської коаліції.

Відтепер в Україні не можна використовувати як символ перемоги над нацизмом червоний прапор із серпом та молотом, п’ятикутну зірку й георгіївську стрічку. Наш символ Перемоги — червоний мак, який можна кріпити на одязі зліва на грудях. Відбудеться акція «Маки пам’яті», під час якої виготовлятимуть і продаватимуть червоні маки, а зібрані кошти передадуть на потреби поранених у зоні проведення АТО. 

ПРЯМА МОВА

Володимир В’ЯТРОВИЧ,
голова Українського інституту
національної пам’яті:

— Упродовж 24 років незалежності Україна відзначала 9 травня День Перемоги за усталеним радянським зразком. Це не відповідало історичній пам’яті українського народу і загальноєвропейським традиціям та призводило до ігнорування трагічних сторінок Другої світової війни, закріплювало в свідомості культ війни.

ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС

Друга світова війна: український вимір

Усі роки незалежна Україна відзначала 9 травня День Перемоги за усталеним радянським зразком. Результатом цього стало домінування історичних міфів та посилення впливу Російської Федерації на громадське й політичне життя в Україні. 22 листопада 2004 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, в якій проголосила 8 і 9 травня Днями пам’яті та примирення як данину пам’яті всіх жертв Другої світової війни.

Потреба змінити акценти у святкуванні зумовлена усвідомленням місця України та ролі українського народу в Другій світовій війни. За матеріалами Українського інституту національної пам’яті, наводимо кілька фактів з історії цієї великої трагедії ХХ століття.

1. У Другу світову війну було втягнуто 80% людства, бойові дії вели на територіях двох третин існуючих на той час держав. Найбільший воєнний конфлікт ХХ століття розпочався з вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року, а закінчився 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії. Під час тієї війни були скоєні найбільші злочини проти людяності й уперше застосували атомну зброю. Це й спонукало створення ООН (Україна — один із її засновників) і формування сучасної системи міжнародних відносин.

2. Український вимір Другої світової війни не обмежувався лише боротьбою Вермахту та Радянської армії на українській території, як це традиційно подає радянська історіографія. В Україні вели не одну, а кілька воєн: німецько-польську 1939—1945 років; неоголошену польсько-радянську 1939 року, відому як «Визвольний похід в Західну Україну»; у 1940—1945 роках радянсько-румунську, яка почалася з радянського вторгнення в Бессарабію та Буковину 1940-го; німецько-радянську 1941—1945 років, відому як Велика Вітчизняна війна; підпільну німецько-українську (1941—1944 рр.); регулярну і підпільну радянсько-угорську (1941—1945 рр.); підпільну польсько-українську (1942—1947 рр.); підпільну радянсько-українську (1939—1954 рр.). Усі ці конфлікти мають безпосередній стосунок до Другої світової війни, оскільки були спровоковані нею.

3. Другу світову війну 110—120 тисяч українців зустріли у лавах Війська Польського і розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тисяч із них загинули впродовж першого місяця війни. Тоді ж бомбардувань зазнав Львів та інші західноукраїнські міста, що перебували у складі Польщі. Львів пережив подвійну облогу нацистськими та радянськими військами.

4. СРСР вступив у Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини. Цього дня радянські війська ввійшли в Польщу і окупували Західну Україну та Західну Білорусь. Упродовж двох років Москва була союзницею Берліна, що у 1940 році ледь не призвело до війни Великої Британії та Франції проти СРСР. Нацистсько-комуністичний союз був розвалений 22 червня 1941 року німецьким вторгненням в СРСР. Упродовж кількох років Україна перебувала під окупацією військ Третього Райху. Український напрямок був головним на Східному фронті: тут діяло 50—75% всіх дивізій Вермахту і половина всіх радянських сил.

5. Нацистський окупаційний режим в Україні був одним із найжорстокіших у світі. Але якщо злочини проти людяності Третього Райху засудили, то визнання злочинів комуністичного режиму ще триває. Найбільш відомі з них: Катинський розстріл, знищення політв’язнів у Західній Україні, підрив Дніпрогесу, використання в боях неозброєних селян, депортація українців і кримських татар.

6. Для України Друга світова війна — національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. Україна зазнала надзвичайних втрат унаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинули 3—4 мільйони військових, підпільників і цивільних, 4—5 мільйонів цивільних померли через окупаційний терор та голод у тилу, майже 5 мільйонів жителів евакуювали або примусово вивезли до Росії та Німеччини, частина з яких не повернулася. Загалом втрати України (українців та інших народів) становили 8—10 мільйонів осіб. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок.

ДОВІДКА «УК»

Словник Другої світової війни. Як змінилися терміни

Некоректне словосполучення                                  Коректне словосполучення

Велика Вітчизняна війна                                               Німецько-радянська війна

Україна у Великій Вітчизняній війні                             Україна у Другій світовій війні

Фашистська Німеччина                                                  Нацистська Німеччина/Третій Райх

Фашистський блок/фашистські сателіти                        Країни «вісі»/союзники Німеччини

Німецько-фашистські загарбники                                  Нацистські окупанти

Фашистські посібники/посіпаки                                      Колабораціоністи

Визволення України від фашистських загарбників        Вигнання з України нацистських окупантів

Велика Перемога над фашистською Німеччиною          Перемога над нацизмом у Європі

Чому мак став символом пам’яті?

В українській міфології мак — це символ сонця, пишної краси, волі, гордості, оберегу, а також крові та смерті. В останніх цих значеннях квітку часто згадують в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби — вона нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну. З народної творчості мак як символ, пов’язаний із війною та військом, перейшов у художню літературу. В Івана Франка: «Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе». Одна з героїнь роману Олеся Гончара «Прапороносці» гине в долині червоних маків.

Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні минулого року на заходах, приурочених до роковин завершення Другої світової війни. Дизайн українського червоного маку розробив харків’янин Сергій Мішакін. Графічне зображення — це своєрідна алюзія: з одного боку, воно уособлює квітку маку, з другого — кривавий слід від кулі.

Наостанок. Цього року заходи з нагоди 70-ї річниці Перемоги над нацизмом пройдуть під гаслом «Пам’ятаємо. Перемагаємо». Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об’єднані нації. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.

Матеріали підготувала Лариса КОНАРЕВА, «Урядовий кур’єр»

http://ukurier.gov.ua/uk/articles/yak-svyatkuvatimemo-den-peremogi/p/

Популярні сторінки

Останні сторінки

Важливі посилання