2016-06-06 131357

  • 00188
  • 00190
  • 00185

Вічна пам’ять...

. Опубліковано у Оперативна інформація

Попов Юрій Васильович - народний артист України

Полтавська громада понесла велику втрату, на 76-му році життя 25 липня раптово перестало битися серце народного артиста України Юрія Васильовича Попова.
Прощання проходитиме у фойє Полтавського академічного театру ім. М.В.Гоголя 27 липня 2015 року з 14.00 год. до 15.00 год.

ПОПОВ Юрій Васильович — народний артист України, провідний майстер сцени Полтавського академічного театру ім. М.В.Гоголя, лауреат премії Національної спілки театральних діячів України, лауреат обласної мистецької премії імені Петра Артеменка, лауреат Полтавської обласної премії імені Леоніда Бразова, лауреат обласної премії імені Івана Котляревського.

Народився 13 листопада 1939 року у м. Харкові. Під час Великої Вітчизняної війни переїхав з родиною до с. Чернетчина Охтирського району Сумської області, де пройшло його дитинство і отроцтво.
З юнацьких років почалося його захоплення сценою. Перший успіх мав як читець гумору. У 1956 році за активну участь в художній самодіяльності був нагороджений Почесною грамотою Міністерства культури УРСР, а у 1957 році став учасником першого Республіканського фестивалю молоді і студентів, здобувши диплом лауреата І ступеня.
У 1963 році закінчив з відзнакою Харківський театральний інститут, де навчався на акторському відділенні під керівництвом професора, народного артиста УРСР Антоновича Д.І., клас педагога Борисенко М.С.
З 1963 року працював актором Полтавського обласного українського музично-драматичного театру ім. М.В. Гоголя.
У 1972 році актору було присвоєно звання «Заслужений артист України», з 2001 року – «Народний артист України». Має державні нагороди: медаль «Ветеран праці» (1989 р.), медаль «На відзнаку 100-річчя з дня народження В.І. Леніна» (1970 р.), відзначався грамотами Міністерства культури України за талановито зіграні ролі: Андрійка у виставі «Люди в шинелях» І. Рачади (1966 р.), Валерки у виставі «Людина за бортом» А. Школьника (1967 р.), Володі Ульянова у виставі «Сім'я» І. Попова (1970 р.), Зевса у виставі «Енеїда» В. Котляра за І. Котляревським (1977 р.), з нагоди 40-річчя виконання ролі Мартина Борулі у виставі «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого (2012 р.). У 2009 році став лауреатом премії «Наш родовід» Національної спілки театральних діячів України, у 2012 році нагороджений Почесною грамотою спілки. На Всеукраїнському театральному фестивалі «Браво, Гоголь!» у 2008 році за роль Явтуха у виставі «Вій» Н.Садур за М. Гоголем отримав диплом «За збереження і розвиток традицій реалістичного мистецтва в акторській майстерності». Майстерне виконання головної ролі Мольєра у виставі «В очікуванні короля, або обдурений чоловік» Ж.-Б. Мольєра сприяло тому, що театр став лауреатом ІІ Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва академічних театрів «Данапріс» (м. Запоріжжя, 2008 р.) та ХІХ Міжнародного фестивалю «Слов'янські театральні зустрічі» (м.Чернігів,2008р.).
За високий професіоналізм та вагомий особистий внесок у розвиток національного театрального мистецтва неодноразово нагороджувався грамотами управління культури органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Має відзнаку міського голови ІІ ступеня з нагрудним знаком (2012 р.), лауреат обласної мистецької премії імені Петра Артеменка (1976 р.), лауреат Полтавської обласної премії імені Леоніда Бразова (2012 р.), лауреат Полтавської обласної премії ім. І.П. Котляревського (2013 р.)
В своїй роботі актор виділявся яскравою творчою індивідуальністю, гострою спостережливістю, бурхливою фантазією. Кожна робота Попова Ю.В. позначена зрілою майстерністю, вдумливим проникненням в психологічний світ образу, філігранністю виконання і оригінальністю трактовки. Серед акторських робіт народного артиста України Юрія Попова Іван Непокритий («Дай серцю волю, заведе в неволю», М. Кропивницький), Іван («Безталанна», І. Карпенко-Карий), Шельменко («Шельменко-денщик», Г. Квітка-Основ’яненко), Мсьє Фонтанж («Крихітка», Ж. Летраз), Санчо Пансо («Людина з Ламанчі», В. Вассерман, Д. Деріон), Фірс («Вишневий сад», А. Чехов), Мартин Боруля («Мартин Боруля», І. Карпенко-Карий), кум Панас («Ніч перед Різдвом», М. Гоголь), Господар («Звичайна історія», Марія Ладо), Тев’є («Тев’є-Тевель», Г. Горін за Шолом-Алейхемом), Мольєр («В очікуванні короля, або Обдурений чоловік», Ж.-Б. Мольєр) та багато інших ролей, в яких розкривався широкий творчий діапазон актора. Юрій Васильович Попов однаково переконливий і в драматичних, і комічних ролях.
Своєю творчою діяльністю Ю.В Попов пропагував високі зразки акторського мистецтва, популяризував як класичні твори, так і світову класику, бездоганно виконував ролі у більшості вистав репертуару театру, відновлював класичні традиції та підходи до роботи з партнерами по сцені та режисерами.
Дані про ветерана Полтавського театру Попова Ю.В. зареєстровано в «Енциклопедії Сучасної України».
Серед останніх робіт: містер Уебб («Мить... Життя...») та Артемій Філіпович Земляника («Ревізор»).
Світла пам'ять про Юрія Васильовича не згасне у віках, залишиться у спогадах його сучасників, викарбується у фоліанті історії українського театру...
Вічна пам'ять...

Життя віддане театру: згадайте Юрія Васильовича, переглянувши віртуальну виставку до ювілею його творчої діяльності.

Матеріал про Ю.В.Попова на сайті Полтавського академічного обласного музично драматичного театру ім. М.В.Гоголя

Юрій Васильович Попов

 

Популярні сторінки

Останні сторінки

Важливі посилання