• 00199

Про науково-практичний семінар у Центрі охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації

. Опубліковано у Оперативна інформація

00001

11-12 листопада 2015 р. в Полтаві, у приміщенні і залі засідань Центру охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації, проходила робота XIV регіонального науково-практичного семінару «Охорона та дослідження пам’яток археології».

В його роботі взяли участь 30 археологів, пам’яткоохоронців та музейників з Києва, Дніпропетровська, Полтавської, Сумської і Харківської областей. Проблематика роботи семінару охоплювала не тільки вже традиційні на цьому науковому заході питання висвітлення результатів археологічних досліджень останніх польових сезонів, зокрема 2015 р., а й суто пам’яткоохоронні – підготовки силами фахівців облікової документації, використання у цьому процесі та польових дослідженнях сучасних ГІС-технологій.
У роботі семінару взяли участь учені і співробітники музеїв, які представляли Інститут археології НАН України, ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України в Опішні, Інститут пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України, Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, Полтавський національний технічний університет ім. Ю. Кондратюка, Сумський державний педагогічний університет, Українську медичну стоматологічну академію в Полтаві, Харківську державну академію культури, Управління культури і туризму Сумської облдержадміністрації, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, ОКЗ «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини», Історико-культурний заповідник «Більськ», Центр охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації та ін. заклади.
Роботу семінару відкрила директор Центру охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації І. М. Кулатова, яка розповіла про 27-річну історію проведення таких науково-практичних зібрань у Полтаві, мм. Лубни, Комсомольськ і Миргород, навела дані щодо його учасників упродовж усього часу проведення, публікації матеріалів тощо. Цікаво, що за цей час на семінарі було заслухано 440 доповідей, матеріали яких у вигляді тез, а переважно статей і повідомлень повністю оприлюднені друком (їх загальний обсяг – 130 друк. арк.).
З привітанням до учасників звернувся начальник Управління культури Полтавської облдержадміністрації Г. І. Фасій, який ознайомив присутніх із заходами пам’яткоохоронної діяльності на Полтавщині, роботою музеїв та заповідників області.
З числа заслуханих доповідей та повідомлень за наслідками польових досліджень варто виокремити наступні. Так, результати вивчення Куземинського укріплення Більського городища скіфського часу оприлюднені у доповіді вченого секретаря відділу археології раннього залізного віку ІА НАН України, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Д. С. Гречка (м. Київ). Провідний науковий співробітник Полтавського центру археології, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України О. Б. Супруненко (м. Полтава) представив доповідь, нещодавно підготовлену разом із професором Дніпропетровського національного університету, доктором історичних наук В. А. Ромашком (1954 – 2015, м. Дніпропетровськ) «До питання про культурні складові населення заключного етапу пізнього бронзового віку в басейні Псла». Про важливість вивчення сільських поселень території та округи Більського городища йшлося у виступі доцента Полтавського національного педагогічного університету П. Я. Гавриша (м. Полтава). Яскравий огляд найвиразніших комплексів з науково-рятівних досліджень Шишацького могильника черняхівської культури на Пслі репрезентували присутнім завідуючий відділом палеогончарства Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України в Опішні, кандидат історичних наук А. В. Гейко (смт. Опішня Полтавської обл.) та науковий співробітник відділу ранньослов’янської археології ІА НАН України, кандидат історичних наук Р. М. Рейда (м. Київ). Результати багаторічних комплексних досліджень і реконструкції вивчених поховальних споруд Сторожівського курганного могильника на р. Коломак (у контексті підготовки облікової документації та заходів з охорони унікального куточка природи й історичного ландшафту) подали доцент Полтавського національного педагогічного університету, кандидат історичних наук О. В. Коваленко (м. Полтава) та завідуючий науково-дослідним експозиційним відділом археології Полтавського краєзнавчого музею Р. С. Луговий (м. Полтава). Вельбарсько-пшеворську керамічну традицію у черняхівських старожитностях Дніпровського Лівобережжя розглядав у своїй доповіді старший науковий співробітник Харківського науково-методичного центру охорони культурної спадщини В. В. Дідик (м. Харків). Молодший науковий співробітник Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України в Опішні В. В. Котенко (м. Полтава) зробила огляд польових та камеральних інструкцій кін. 1920-х рр., виданих у Харкові.
Пам’яткоохоронні аспекти діяльності археологів розглядалися на окремому пленарному засіданні семінару. Зокрема, про головні проблеми у роботі пам’яткоохоронних органів Сумської області й використання у цій діяльності сучасних ГІС-технологій йшлося у доповіді-лекції провідного спеціаліста групи охорони культурної спадщини при Управлінні культури і туризму Сумської облдержадміністрації О. В. Короті (м. Суми). Про «віртуальні розвідки» або використання картографічних матеріалів, космічних та аерофотознімків у практиці польових та пам’яткоохоронних досліджень, справі обліку пам’яток археології і паспортизації археологічних об’єктів йшлося у доповіді завідуючого відділом Полтавського Центру археології В. В. Шерстюка (м. Полтава). Старший науковий співробітник Центру охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації, науковий співробітник Інституту керамології – відділення Інституту народознавства НАН України в Опішні, кандидат історичних наук Ю. О. Пуголовок (м. Полтава) розглянув проблему використання картографічних матеріалів у роботі з вивчення знахідок стародавньої та середньовічної кераміки. Про практику використання ГІС-технологій для укладання облікової документації на об’єкти археології Харківської області доповів науковий співробітник відділу пам’яток археології Харківського науково-методичного центру охорони культурної спадщини І. В. Білько (м. Харків). Використання картографічних матеріалів та ортопланів, разом із результатами проведених археологічних розвідок на Більському городищі було висвітлено у повідомленнях директора Історико-культурного заповідника «Більськ» І. І. Короста і головного зберігача заповідника О. М. Шапорди (смт. Котельва Полтавської обл.). Облікову документацію на комплекс курганів і майданів біля с. Катеринівка у середній течії р. Ворскли представив провідний науковий співробітник Історико-культурного заповідника «Більськ», науковий редактор групи підготовки «Зводу пам’яток історії та культури України» при Управлінні культури і туризму Сумської облдержадміністрації В. В. Приймак (м. Суми). Про впровадження сучасних методів відображення виробів з глини розповів старший викладач Харківської державної академії культури, кандидат історичних наук А. Л. Щербань (м. Харків).
Завершення підготовки до друку матеріалів археологічної частини випуску «Зводу пам’яток історії та культури України: Полтавська область. Козельщинський район», який побачить світ на початку 2016 р., та проведення суцільних розвідок в ряді сільських рад на території Козельщинського району у 2015 р. йшлося у виступі старшого наукового співробітника відділу археології Полтавського краєзнавчого музею І. С. Мельникової (м. Полтава). Начальник Полтавської експедиції ДП НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук О. Б. Супруненко (м. Полтава) представив розробки з опису і картографування пам’яток археології у схемах детального планування окремих сільських рад Полтавської області, що призначені для покращення справи збереження об’єктів археології в зонах великих будівництв та незворотних ландшафтних перетворень на рівні планування і проектних вишукувань. Завідуючий відділом Полтавського Центру археології К. М. Мироненко (м. Полтава) та співробітник Полтавської експедиції ДП НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України О. В. Сидоренко (м. Лубни) представили матеріали розвідкових обстежень й інвентаризації пам’яток археології у місті Лубни, в ході яких, зокрема, були локалізовані місце розташування решток замкових споруд Олександрова Ієремії Вишневецького та курганного некрополю скіфського часу в ур. Замкова гора, що збереглися до нашого часу від розкопок Ф. І. Камінського 1881 р. Огляд вивчення та аналіз відомих археологічних об’єктів Новосанжарського району на Полтавщині подав заступник директора Полтавського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України В. О. Мокляк (м. Полтава). Про формування археологічної збірки Великокринківського громадського історико-краєзнавчого музею розповів його завідувач, співробітник Полтавської експедиції ДП НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України Є. Є. Пономаренко (с. Великі Кринки Глобинського р-ну). Загальні проблеми пам’яткоохоронної діяльності у сфері археологічної культурної спадщини та шляхи їх вирішення знайшли висвітлення у виступі завідуючого відділом Інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України Р. М. Осадчого (м. Київ).
Учасники семінару взяли участь у відкритті в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського виставки, присвяченої 125-літтю від дня народження знаного в Україні археолога, наукового співробітника музеїв Полтави, Херсону, Севастополя і Донецька Олександра Кузьмича Тахтая (1890 – 1963) – уродженця м. Ромни Полтавської губ. З Полтавський музеєм пов’язаний етап становлення цього дослідника старожитностей доби первісності, середньовіччя і широкої округи Херсонесу (1922–1929), а в археологічній збірці закладу зберігається доволі представницька колекція його знахідок і матеріалів польових досліджень. На відкриті виставки від учасників семінару в музей на постійне зберігання був переданий етюд «Батьківська хата Тахтаїв у Ромнах» роботи роменського художника М. П. Гронця (1884 – 1963), що свого часу належав дружині О.К. Тахтая Ніні Василівні Тахтай, яка мешкала у Донецьку.

Директор Центру І. М. Кулатова

Популярні сторінки

Важливі посилання