Полтавська державна аграрна академія, пам’ятна дошка С. Петлюрі

. Опубліковано у Шляхами Петлюри

IMG 24218

Симон мав лагідну вдачу, але був і впертим. Початкову освіту одержав у церковнопарафіяльній школі, закінчив першим учнем духовне училище, поступив до духовної семінарії. Навчаючись в семінарії, Симон був працьовитий в школі і поза нею. Батько давав йому найнеобхідніше, а на те, щоб краще вбратися й купити нову книжку заробляв сам, даючи вже в духовному училищі допоміжні лекції своїм товаришам. Перейшовши до семінарії, й там заробляв лекціями, даючи їх не тільки учням семінарії, а і учням інших середніх шкіл у Полтаві. Три рази його звільняли з семінарії. Два рази його врятувало втручання полтавського єпископа Іларіона та обер-прокурора Сенату Случевського (С. Петлюра навчав його дітей). Останній раз, за два тижні перед закінченням семінарії, звільнили його з «вовчим білетом», закривши шлях до вищих закладів Росії.

Симон Петлюра навчався у духовному училищі та семінарії (зараз – Полтавська державна аграрна академія) з 1891 по 1901 роки у віці від 12 до 22 років, тобто тоді, коли людина мужніє і фізично і духовно, коли формується її характер та світогляд. Симона вабило світське життя: історія, музика, культура. Він гарно співав, разом із друзями грав у виставах. Світогляд юнака формувався під впливом Шевченкового «Кобзаря», безсмертних творів Котляревського та історичної літератури.  У 1898 році Петлюра стає членом  української громади, яку було організованою молоддю семінарії та інших освітніх закладів.  

Однак йому не вдалося довчитися у тому закладі. Він повністю поринає у вир революційної та політичної боротьби, який у буквальному сенсі засмоктує його. У 1900 році юний Симон організовує у Полтаві святкування чергової річниці з дня народження Тараса Шевченка. На заході виступив Микола Міхновський, лідер «Революційної Української Партії». Вражений словами Міхновського, Петлюра і сам вступає до лав партії, згодом ставши її провідним діячем.

У 1901 році за революційні настрої Петлюру і кількох його друзів виключили  із семінарії. Петлюра переїхав до Львова, де працював у «Літературно-науковому віснику», котрий редагував сам Михайло Грушевський. Потім він вирушив на Кубань, до станиці Смоленської, де мешкав його однопартієць та вчитель Кузьма Безкровний.

У 1916 році в Віленському військовому училищі (з 1914 року в приміщенні духовного училища розміщене військове училище) навчався радянський військовий начальник Микола Щорс. У 1929 році в Полтаві було утворено Сільськогосподарчий інститут. Зараз Полтавська державна аграрна академія – одна з кращих на Україні. Серед викладачів – лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки. Гордість Академії – випускники. Серед них немало науковців, державних діячів, 15 Героїв праці.

 

Poltava State Agrarian Academy, memorial plaque S. Petliuri
Simon had a gentle temper, but he was stubborn. Elementary education was received at the church parish school, the first disciple graduated from theological school, entered the theological seminary. While studying in the seminary, Simon was hard at work in and out of school. The father gave him the most necessary, but for the better to get dressed and to buy a new book earned himself, giving already in the school of medicine auxiliary lectures to his comrades. Having gone to the seminary, I earned lectures there, giving them not only to the students of the seminary, but also to students of other secondary schools in Poltava. Three times he was dismissed from the seminary. Two times he was rescued by the intervention of the Poltava bishop Hilarion and the chief prosecutor of the Senate Sluchevsky (S. Petliura taught his children). The last time, two weeks before the end of the seminary, he fired him with a "flying ticket", closing the path to the higher institutions of Russia.

Simon Petliura studied at a spiritual school and a seminary (now Poltava State Agrarian Academy) from 1891 to 1901 at the age from 12 to 22 years, that is, when a man is courageous and physically and spiritually, when his character and outlook are formed. Simon harbored secular life: history, music, culture. He sang beautifully, played with his friends in the performances. World view of a young man was formed under the influence of Shevchenko's Kobzar, immortal works of Kotlyarevsky and historical literature. In 1898, Petliura became a member of the Ukrainian community, organized by the youth of the seminary and other educational institutions.

However, he failed to study in the institution. He is plunged into the whirlwind of a revolutionary and political struggle, which literally sucks him. In 1900, young Simon arranges the celebration of the next anniversary of Taras Shevchenko's birth in Poltava. Mikhail Mikhnovsky, leader of the "Revolutionary Ukrainian Party", spoke at the event. Struck by the words of Mikhnovsky, Petliura and himself joins the ranks of the party, subsequently becoming its leading figure.

In 1901, Petliura and several of his friends were expelled from the seminary for revolutionary sentiment. Petliura moved to Lviv, where he worked at the Literary and Scientific Herald, edited by Mikhail Hrushevsky himself. Then he went to the Kuban, to the village of Smolensk, where his one-party and teacher Kuzma Bezkrovny lived.

In 1916, the Soviet military commander, Mykola Shchors, studied at the Vilna Military College (from 1914 in the building of a spiritual school, a military school was placed). In 1929, the Agricultural Institute was founded in Poltava. Now the Poltava State Agrarian Academy is one of the best in Ukraine. Among the teachers are laureates of the State Prize of Ukraine in the field of science and technology. The pride of the Academy is the graduates. Among them there are many scholars, statesmen, 15 Heroes of Labor.

Популярні сторінки

Важливі посилання