• 00199

Інформація про результати роботи Громадського форуму. ІІІ засідання «круглого столу» від 14.05.2015.

. Опубліковано у Територія майдану 2016

Спроби реалізувати ініціативи громадськості і визначити кращі проектні пропозиції для вшанування та увічнення подвигу Героїв Майдану 2013-2014р.р. з встановленням пам'ятного знаку по вул. Жовтневій, 45 у м.Полтаві не увінчалися успіхом. Так за участі небайдужих полтавців розпочалися широкі обговорення результатів двох Відкритих конкурсів, що відбулися на замовлення Полтавської облдержадміністрації, і сформувався Громадський форум.

- Громадський форум дав справедливу оцінку діяльності організаторів та журі проведених конкурсів і підвів риску: маємо рухатися далі, маємо Громадою впливати на процес проведення наступного конкурсу, бо розроблення проектів об'єктів архітектури, реалізація яких справить істотний вплив на розвиток і формування забудови населеного пункту, об'єкту, який розміщується в зоні охорони пам'яток історії і культури, здійснюється виключно на конкурсній основі.
Метою Громадського форуму, який розпочав свою роботу від 24.04.2015, стало закладення громадської платформи для наступного конкурсного відбору кращої проектної пропозиції. Діяльність Громадського форуму наразі не є складовою процедури проведення конкурсу, але його робота формує основні складові, за якими будуть прописані Умови проведення наступного конкурсу. Шляхом колективного громадського обговорення розробляється завдання на проектування для учасників конкурсу, який згодом відбудеться.
Громадський форум працює у форматі «круглих столів» і у його роботі можуть прийняти участь усі бажаючі. Робота учасників «круглого столу» проводилася за чіткими узгодженими правилами і є цілеспрямованою.

Регулярсність засідань «круглих столів»:
щочетверга, о 17:00 годині в кімнаті 333 Полтавської облдержадміністрації
по вул. Жовтневій,45 у м.Полтаві.

14.05.2015 відбулося ІІІ засідання «круглого столу».

У порядку денному:
1. Погоджено Програму та терміни роботи Громадського форуму, а саме:

І „круглий стіл" 24.04.2015 (відбувся)
– про підсумки роботи Відкритих конкурсів, що відбулися;
– про запровадження нового формату громадських слухань

ІІ „круглий стіл" 07.05.2015 (відбувся)
– про правила та регламент роботи Громадського форуму;
– про прозорість і публічність роботи «круглих столів»;
– про організацію і завдання діяльності Громадського форуму.

ІІІ „круглий стіл" 14.05.2015 (відувся)
– про підсумки виконаних завдань і вжиті заходи;
– про вид та масштабність Відкритого конкурсу;
– про концепцію художнього образу «пам'ятного знаку»;
– про формування і роботу ініціативних груп;

ІV „круглий стіл" 21.05.2015
– про формування і роботу ініціативних груп;
– про виконання доручень Громадського форуму;
– про формування Ради громадських експертів та її призначення;
– про концепцію вибору місця розташування «пам'ятного знаку»;

V „круглий стіл" 28.05.2015:
– про виконання доручень Громадського форуму;
– про учасників Відкритого конкурсу;
– про формування журі Відкритого конкурсу і його завдання;

VІ „круглий стіл" 04.06.2015:
– про виконання доручень Громадського форуму;
– про замовників і організаторів Відкритого конкурсу та їх завдання;
– про участь місцевої влади у проведенні Відкритого конкурсу;
– про умови проведення Відкритого конкурсу;

VІІ „круглий стіл" 11.06.2015:
– про виконання доручень Громадського форуму;
– про умови проведення Відкритого конкурсу;
– про терміни проведення Відкритого конкурсу;

VІІІ „круглий стіл" 18.06.2015:
– про виконання доручень Громадського форуму;
– про умови проведення Відкритого конкурсу;
– про переможців конкурсу, їх нагородження та права;
– про реалізацію кращих проектів;

ІХ „круглий стіл" 25.06.2015:
– про підготовку нормативно-правового акту – розпорядження про
проведення Всеукраїнського відкритого конкурсу.

Питання, які будуть опрацьовуватися у форматі громадських обговорень, стануть складовою процедури проведення Відкритого конкурсу і будуть прописані в Умовах проведення Відкритого конкурсу.

На думку учасників Громадського форуму:

  • київський варіант організації і проведення конкурсу не може повністю підходити для Полтави; Полтавський Майдан не набув таких масштабів спротиву, як у Києві, хоча й став суттєвою підтримкою тим подіям, які відбувалися у столиці в 2013-2014 роках; «Ми обмежені громадою», бо за результатами дослідження громадської думки близько 50% повністю підтримали Майдан;
  • при прийнятті важливих для Громади і для міста рішень, які вплинуть на перетворення однієї з центральних площ міста і які стануть визначними для художнього образу майбутнього пам'ятного знаку на місці подій Полтавського Майдану, у Громадському форумі бажана участь перших осіб влади – учасників київських та полтавських подій В.А.Головка, В.П.Ворони. (тим більше – саме ці особи будуть приймати остаточне рішення про поновлення конкурсу);
  • осторонь Громадського форуму не повинні залишатися працівники культури й духовенства;
  • сьогодні учасники Громадського форуму працюють як волонтери

(С.Г.Машковський)

  • завданням громадського форуму є згуртування не просто громадськості, а фахівців, котрі зможуть зробити свій внесок у справу на професійному рівні;
  • прийшов час переходити до іншого формату діяльності – конкретики та конструктивну; доцільно створювати ініціативні групи, які будуть опрацьовувати окремі теми – розділи Умов проведення наступного відкритого конкурсу;

(Ю.В.Петушинська)

  • результати попередніх конкурсів є незадовільними, претензій до всього багато, на сьогодні назва попередніх конкурсів вже не відповідає тим вимогам які обговорюються;
  • першочергово треба активізувати роботу активу Майдану зі створенням Ради громадських експертів, яка буде сприяти діяльності Громадського форуму і його ініціативних груп, а далі і проведенню наступного конкурсу;
  • кожне засідання – з обговоренням конкретної теми;
  • необхідно визначитися щодо образу пам'ятного знаку, символів, що може дати нову назву відкритому конкурсу або номінації у яких його потрібно проводити, і це суттєво; (О.Б.Панков)
  • може статися так, що когось не влаштують рішення, які приймаються на Громадському форумі, але повертатися на вихідні позиції вже недоречно, маємо рухатися вперед та цінувати втрачений час;

(С.Г.Машковський)

  • час не втрачений; ми працюємо у нових умовах, коли рушійна роль довірена Громаді; відсутність результату – це теж результат; маємо удосконалити те, що спробувала зробити влада: надихнути, внести зміни, затвердити, прийняти до виконання – Громадський форум вносить корективи;
  • треба запрошувати до обговорень учасників минулих конкурсів – їх думку треба знати, їх зауваження та пропозиції – внесуть правки;

(О.Ю.Бєлявська)

  • треба погодитися з тим, що без Громадського форуму не обійтися; обговорення мають бути публічними та змістовними у будь-якому форматі;
  • Громадський форум працює у доступному діапазоні; є встановлені терміни його роботи і це вже міняти не варто; хто захотів долучитися до справи – той проявив свою свідомість та активність, хто до цього часу не виявив такого бажання – на прийняті рішення впливати вже не має права;
  • керівників влади потрібно запрошувати але тоді, коли виробляться нові умови проведення нового конкурсу, напрацюється уся необхідні база для його оголошення; на сьогодні багато питань залишаються не з'ясованими;
  • Громадський форум не має повторяти допущені помилки або здогадуватися як влада їх напрацювання чині; робота Громадського форуму має бути досконалою;

(І.С. Особік)

У порядку денному:

2. Розглянуто концепцію художнього образу «пам'ятного знаку» на вшанування пам'яті загиблих за честь і гідність українського народу та з відображенням революційних подій, які відбулися в м.Києві та у м.Полтаві протягом кінця 2013 ‒ початку 2014 років.

На думку учасників Громадського форуму:

  • ми по-різному трактуємо бачення об'єкту: як пам'ятник «Небесній сотні», як «подіям і Героям Майдану», як «Пам'ятник Демократії»...треба чітко знати тему і назву ТОМУ, що хоче бачити Громада на місці полтавського Майдану, а значить вивчити тему значно глибше;
  • історики притримуються думки, що є треба увічнити сам факт боротьби на незалежність України, іншим бажано відобразити спротив корумпованій, не достойній народу українського владі; корисно розглянути проведення конкурсу у декілька номінацій, тоді треба мати обґрунтовані концепції, бо саме так народжуються образи; тут не завадила б робота фахівців – ініціативної групи (у форматі виконання домашнього завдання)

(О.Ю.Бєлявська)

  • не треба надто заглиблюватися в історію; доля України – це завжди жертовність, кров, свобода й незалежність; маємо створити пам'ятний знак не загиблим, а всім тим, хто зробив Майдан;
  • події Майдану – квінтесенція, виток «з низу», подібного не було в історії демократії;
  • доцільно обмежити авторів місцем розташування пам'ятного знаку, так авторам буде легше визначитися щодо форми та образу і т.д.;
  • треба запросити авторів, щоб зрозуміти промахи минулої роботи; учасники повинні знати, що їх почули

(І.С.Особік)

  • умови минулих відкритих конкурсів були виваженими і розробленими у порядку вимог чинного законодавства; учасники мали можливість самостійно визначати місце розміщення пам'ятного знаку, – тепер маємо конкретизоване місце – площу, далі обмежувати зону проектування не треба;

(В.Шевченко)

  • – пам'ятний знак (пам'ятник) має у символах передавати подію, приміром, найпершим символом США є прапор, Франції – Ейфелева вежа, при згадці про Полтаву – згадуються полтавські галушечки...; в центрі подій Майдану була ЛЮДИНА, тому людина має бути і зараз в центрі уваги;
  • – стелла – звичне для усіх слово і образ, але ніхто не задумався яких масштабів цей символ має набути у даному оточенні; були пропозиції щодо каплички, але це передбачить передачу споруди на чиєсь утримання, культова і адміністративна споруда на одній території – не доцільно, не зрозуміло і т.д.;
  • – треба виважено підійти до цього питання і краще фахівця впоратися ніхто не зможе;

(В.П.Дворянов)

  • найперше треба чітко зазначити, що при усій повазі до церкви, на площі перед будівлею облдержадміністрації не потрібно бути культової споруди (І.С.Особік, О.Ю.Бєлявська)
  • ми православні і церква повністю дала підтримку Майдану, можливо говорити про стилізований образ, інтерпретацію;
  • пропозиції, які будуть подані, повинні вироблятися на високому професійному рівні, але художній рівень – без обмежень;
  • архітектурна споруда, пам'ятник, скульптурна композиція, просторовий комплекс, система знаків, але не естетика кладовища;
  • бажано пропонувати у проектах використання сучасних технологій, довговічних матеріалів, сучасної форми... «не дозволяти» – неможна;
  • не повинні обмежувати творчість вибором місця, хай це буде територія облдержадміністрації, але проникнутися послідовністю подій автор повинен;
  • номінації треба прописати :
  • треба працювати в тісному контакті з владою міста, щоб в майбутньому не виникло непорозумінь

(В.Шевченко)

  • проти поняття «заперечень», фахова людина не зробить «надгробку» на центральній площі міста, творчість обмежувати неправильно;
  • розгляд представлених робіт має бути публічним, із захистом думки автора;
  • ідея барельєфу цікава по-своєму: там відбувалися події, місце сприймається з двох вулиць; треба продумати текстовий супровід; (С.Г.Машковський)
  • треба спробувати йти від зворотнього і зазначити в умовах конкурсу те, чого не повинно бути: тут не повинно бути надгробних плит і пам'ятників, які вже з'явилися по всій Україні, якщо конфесії то усі, або жодної, тим більше, що культова споруда вже є з боку вул. Сінної;

(І.С.Особік)

  • треба знати КОМУ ставимо пам'ятник; це пам'ятник перемоги демократії, пам'ятник майданівцям ... зрозуміло що над цим питання треба працювати і це складна задача;
  • споруда має бути сучасною, але зрозумілою і доступною для глядача;
  • в образі має прочитуватися перемога добра над злом і доцільно використати символіку самого Майдану (щит, шина, бруківка, каска....) творчість не треба заганяти у рамки;

(Ю.В.Петушинська )

  • якщо барельєф – то не меморіальна дошка, а щось більш значне, динамічне; не треба авторів заганяти у рамки; треба розробити концепції щодо образу і форми пам'ятного знаку і це не фрази на кшталт «креативний», «адекватний подіям», які тут вживаються не професіонально;
  • матеріали пам'ятника – широкий спектр вибору: є простір, є вода, скло, камінь, метал... є технології зі світлом звуком і на це треба зробити наголос, але дія об'єкту має справляти дію за призначенням цілодобово та на протязі усього року; авторів у цьому обмежувати не треба;
  • творчість – древнє мистецтво, тому має бути широко використана символіка і про це також треба сказати в умовах та критеріях оцінки, але від реалістичної символіки майдану треба відійти; символ перемоги демократії може бути зрозумілим не всім, але символ волі України, вибореної, – доступний, і це треба прописати в умовах конкурсу;
  • зараз доходимо висновку, що умови київського конкурсу можуть бути ідеальними для нашого заходу, і можливо їх доцільно узяти хоч би за основу;
  • маємо полтавців та не полтавців, яких треба поставити у рівні умови;
  • потрібні обґрунтування і номінації, 2-3, як мінімум: пам'ятник, просторова композиція, меморіал; номінація – це добре, насаджування ідеології – це погано;

(О.Ю.Бєлявська)

  • від реалістичної символіки відмовлятися не потрібно;

(Ю.В.Петушинська, І.С.Особік)

  • щоб отримати професійні роботи, автори мають працювати без обмежень;
  • реалістичні зображення не потрібні, але стилізовані під символи – так;
  • КОМУ цей пам'ятний знак достатньо прописати в назві і в преамбулі конкурсного завдання, умов конкурсу, в назві конкурсу;

(О.Б.Панков)

Будь-який населений пункт відрізняється з поміж інших, перш за все, своїм ландшафтно-архітектурним середовищем та тісно пов'язаною з ним монументальною скульптурою, яка суттєво доповнює художній образ міста.
Монументальна скульптура, найпоширенішим видом якої є пам'ятник, як правило, пов'язана з великими масштабними ідеями і тому завжди має значне суспільне значення.
Багатогранність образу, художній задум в скульптурних зображеннях передається через пластичну характеристику форм, гру світла і тіней, утворених від великих об'ємів і мас. Для монументальних скульптурних зображень характерною ознакою є ще й значна узагальненість форм, метафоричність, алегоричність та символізм образів.
Пам'ятник – витвір мистецтва, головним призначенням якого є уславлення, увічнення людей чи подій, значних у житті певного народу, або й людства в цілому. Це один з найскладніших ідейно містких жанрів скульптури, що часто переростає в монумент – твір широкого ідейно-художнього значення. Пам'ятники-монументи зазвичай пов'язують з великими архітектурно-скульптурними ансамблями. Тож якого наповнення мають досягти автори конкурсних проектів?
На сьогодні достатньо думок і тлумачень від Громади щодо художнього образу пам'ятного знаку. Стало зрозумілим, що необхідно врахувати потреби сучасності і професійно опрацювати концепції можливого перетворення площі, сформованої близько 40-років тому. Так дійшли згоди у необхідності створення ініціативної групи з числа професіоналів у сфері архітектурної діяльності, скульптурного та образотворчого мистецтва. Завданням цієї ініціативної, творчої групи стане визначення номінацій конкурсного проектування, встановлення критеріїв оцінки проектних пропозицій пам'ятного знаку, тощо.
На думку учасників Громадського форуму головним критерієм якості професійної діяльності учасників конкурсу має стати естетична досконалість, краса і гармонія об'єктів, які вони спроектують.

У порядку денному:
3. Дійшли згоди щодо масштабності та виду відкритого конкурсу, який має завершити процедуру вибору кращої проектної пропозиції пам'ятного знаку на вшанування подій та учасників Революції Гідності.
Відповідно до чинного законодавства:
– містобудівні конкурси проводяться для визначення кращих проектних пропозицій, що передують розробленню важливої містобудівної документації;
– архітектурні конкурси проводяться для визначення кращих проектних пропозицій щодо об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації будинків і споруд, забудови окремих земельних ділянок, архітектурних ансамблів площ, вулиць, кварталів, об'єктів благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об'єктів, об'єктів монументального і монументально-декоративного мистецтва.
Краща проектна пропозиція має поєднати вирішення обох завдань, що не під силу фахівцям вузького профілю (суто скульптору чи художнику). Очевидно треба розширити можливості учасників конкурсу з оголошенням різних номінацій. Очевидно, що до участі в конкурсі потрібно запросити професіоналів, які вже мають подібний досвід.

На думку учасників Громадського форуму:
– доцільно орієнтуватися на проведення Всеукраїнського відкритого конкурсу у декілька етапів: 1-й – сама процедура конкурсного змагання з відбором кращих 3-5-ти робіт, 2-й – робота з конкурсантами з доопрацюванням представлених робіт за пропозиціями Ради громадських експертів та журі конкурсу; 3-й – широке громадське обговорення й визначення переможця конкурсу; (І.С.Особік)
– це має бути Всеукраїнський відкритий конкурс з тривалим підготовчим періодом; проводитися він повинен у максимально стислі терміни; 2 місяці – достатній термін для проектування пропозиції, яка буде складатися з архітектурно-художнього образу та містобудівної складової;
– доцільно дозволити членам журі приймати участь у конкурсі, бо ми хочемо мати достойний результат, а у складі журі будуть досвідчені не тільки теоретики, а й професіонали;
– треба запрошувати до творчого змагання митців, з усієї України, не відмовляти бажаючим, які проживають за її кордонами, не обмежувати кількість учасників але спиратися на їх професійний рівень, бо ми бажаємо мати високохудожній витвір мистецтва;
– найзручніша пора для проектування серпень – листопад, на ці терміни треба зорієнтуватися; (О.Ю.Бєлявська)
– конкурс має бути відкритим і Всеукраїнським на скільки це можливо; повідомити про його проведення необхідно усіх в будь-який зручний спосіб (через спілки, через друзів, через популярні видання, скористатися послугами адміністрацій, проектних організацій тощо); (В.Шевченко)
– масштаби ідей та побажань і саме місце розташування території проектування підводять до того, що конкурс має бути відкритим та Всеукраїнським; наразі вимальовується наступне: є місце подій, є місце барикад, є місце волонтерів, є сама площа, тому треба роздивлятися «усе» і чітко визначитися що номінацій; (Л.М.Балацький)
– це має бути Всеукраїнський відкритий конкурс, на це треба йти, хоч запрошувати іменитих авторів буде складно; оцінювачі знайдуться, але мають бути висококваліфікованими фахівцями; (Ю.В.Петушинська)
– Всеукраїнський масштаб конкурсу залучить більше професійних авторів до його участі; (О.Б.Панков)
– треба розуміти, що тривалість будь-якого конкурсу починається від оголошення про прийняття рішення щодо його проведення в офіційних печатних ЗМІ (в даному випадку це будуть видання всеукраїнського масштабу, приміром, газета «Голос України», та у місцевих виданнях) – до оголошення його результатів (у тому ж порядку);
– в масштабах Всеукраїнського конкурсу 2 місяці, відведених на проектування, будуть незначною частиною конкурсної програми; програмою конкурсу також відводиться певний проміжок часу для розсилки конкурсного завдання, для подачі робіт на конкурс, для проведення їх виставки і таке інше....; значно більше часу знадобиться для розгляду та обговорення представлених робіт, їх захисту та демонстрації усім;
– вже очевидно, що проектна пропозиція має сумістити художній образ і містобудівне рішення, при цьому треба врахувати те, що скульптор не є архітектором, а художник не скульптором і т.д.;
– для іногородніх учасників два місяці для проектування буде замало, бо територію для проектування автор має «прощупати власними руками», як мінімум з виїздом на місце, а не полтавчанину ще треба пройнятися чимось суто полтавським, властивим саме полтавській Громаді;
– до оголошення конкурсу ще треба обміркувати багато нагальних питань, серед яких «питання премій»: премії – обов'язкова умова конкурсів усіх видів;
– до речі, фінансові питання будуть супроводжувати процедуру конкурсу постійно, бо витрати пов'язані з підготовкою конкурсної документації, з організацією виставок, з тиражуванням представлених на конкурс робіт та з їх публікацією у популярних виданнях, маємо опрацювати ці питання окремо;
– якщо конкурс буде Всеукраїнським – це зобов'язує його організаторів працювати на всеукраїнський загал; у цьому випадку доцільно прислухатися до київських колег та їх досвіду;
– для організації цього процесу треба створювати ініціативні групи, кожна з яких буде послідовно займатися відповідною роботою для загального успіху;
– процес конкурсу також має супроводжувати і благодійність: преміювання, розробленні проекто-кошторисної документації і будівництво має спиратися на підтримку Громади;
– вже сьогодні хотілося б почути не тільки дорікання учасників Майдану, а й їх підтримку і розуміння того, що зараз відбувається, – швидше не буде, Громадський форум дуже спішить і робить все, щоб додати темпів, але відповідальність, яку зараз узяв на себе Громадський форум – величезна; (А.О. Ільїна)

У порядку денному:
4. Погодилися з необхідністю формування і діяльності ініціативних груп, які забезпечать порядок та своєчасне виконання доручень Громадського форуму.

На думку учасників Громадського форуму:
Учасниками Громадського форуму обговорюють питання та вносяться пропозиції, які потребують доопрацювання за участі фахівців у відповідній сфері. Тема створення ініціативних груп стала головною вимогою наступної діяльності Громадського форуму з окремим розглядом на наступному засіданні «круглого столу», яке відбудеться 21.05.2015.

Про результати роботи «круглого столу» інформація надається постійно, щоразу до початку роботи.
Заявки на участь у засіданні «круглого столу» подаються завчасно.
Інформація про роботу «круглого столу» викладається:
‒ на офіційному сайті облдержадміністрації;
‒ на офіційному сайті Полтавської обласної ради;
‒ на офіційному сайті управління культури Полтавської ОДА;
‒ на власній сторінці Управління містобудування та архітектури ОДА: www.facebook.com/ploblarch;
‒ в соціальних мережах: gromkonkurs.wordpress.com

Модератор форуму Ільїна А.О. 2-59-81

 

 

Популярні сторінки

Важливі посилання