• 00192

Інформація про результати роботи Громадського форуму. ІІ засідання «круглого столу» від 07.05.2015.

. Опубліковано у Територія майдану 2016

Сьогодні Громада піднімається на рівень прийняття рішення, від якого була відлучена довгі десятиліття. Першим кроком цього є перехід до принципово нового формату публічних обговорень – Громадського форуму.
Метою Громадського форуму, який розпочав свою роботу від 24.04.2015 є колективне, громадське обговорення і формування завдання на проектування для учасників Відкритого конкурсу на визначення кращого художнього образу пам'ятника для вшанування та увічнення подвигу учасників та подій Революції Гідності. У процесі роботи Громадського форуму має сформуватися Рада громадських експертів, яка стане основним активом у прийнятті рішень.

Наразі Громадський форум працює у форматі «круглих столів».
07.05.2015 відбулося ІІ засідання «круглого столу». Робота учасників «круглого столу» проводилася за чіткими узгодженими правилами і була конструктивною.

Попередні відкриті конкурси не принесли очікуваного результату. Отже, учасники Громадського форуму звернули увагу на ті недоліки, які на їх думку вплинули на хід конкурсів. Громадський форум дав справедливу оцінку діяльності організаторів та журі проведених конкурсів і підвів риску:
1. Погодилися, що Ідея художнього образу пам'ятного знаку від імені Громади в умовах попередніх конкурсів була викладена не чітко. Ідеї щодо форми, образу, символів майбутнього пам'ятного знаку тепер необхідно закласти у спосіб «творчого формування і замовлення».
2. Підтримали пропозицію, що наступний етап Відкритого конкурсу необхідно проводити на максимальних засадах прозорості, публічності, вільного доступу до інформації, коли думка кожного важлива й дуже необхідна.
На думку учасників ІІ «круглого столу», поінформованість громадськості про подробиці та хід Відкритих конкурсів була недостатньою. Організатори конкурсу покладалися на інтернет-зв'язок. Між тим, багато зацікавлених та небайдужих полтавців черпають інформацію з місцевих друкованих видань.
3. Отже поставили на меті:
– налагодити більш тісну співпрацю з друкованими виданнями «Зоря Полтавщини», «Вечірня Полтава», «Село полтавське»;
– задля плідного і насправді дієвого громадського активу запропоновано створити окремий сайт Відкритого конкурсу;
– щодо якості поширення інформації, окремі претензії прозвучали в адресу Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації.

Дійшли згоди також і в тому, що висвітлення роботи Громадського форуму не повинно спиратися на «шпильки» коментарів або на якісь інші «підвохи», що будуть хвилювати та дезорієнтувати населення. Сьогодні, як ніколи, усі, і в тому числі преса, мають працювати в єдності, у взаємній підтримці, без роздратування і щиро. Маємо слухати і почути кожного. Маємо розуміти важливість поставленої мети і йти до неї впевнено, виважено крок за кроком.

4. На ІІ засіданні «круглого столу» погоджено головні правила і регламент роботи Громадського форуму.

Всі правила зводяться до трьох базових принципів :
● Думки всіх дуже важливі для мене
● Моя думка дуже важлива для всіх
● Між думками та учасниками немає жодних суперечностей є лише різні точки зору та шляхи досягнення спільної мети.
Це означає, що всі, хто виявить бажання прийняти участь у роботі Громадського форуму, працюють у ньому як ГРОМАДЯНИ міста (області), і вирішують нагальну суспільну проблему, тимчасово залишаючи за дверима свої посади, минулі заслуги, регалії тощо.
На громадських обговореннях – всі рівноправні громадяни.
5. У ході обговорень прийняли до уваги думку усіх, хто тримав слово:
– громадян, які направили пропозиції листами;
– членів конкурсного журі, яке завершило свою роботу;
– громадян, які долучилися до обговорень під час проведення виставок.

Узагальнена інформація щодо вимоги та побажання, які на сьогодні оголошені та яких торкалося обговорення:

а) щодо роботи організаторів Відкритого конкурсу:
– встановлення пам'ятника має бути спільною ідеєю для міської та обласної влади, жодного разу не повинно виникати непорозумінь;
– про бездіяльність міської влади; треба знати позицію міської влади, бо вона за законом має приймати рішення щодо встановлення пам'ятника... перешкод „на фініші" не повинно бути;
‒ громадськість та учасники Майдану мають бути активними, а робота Громадського форуму має бути вибудованою та конструктивною;
– про недовіру результатам інтернет-голосування;
– рішення проведення конкурсу приймається за кількістю поданих ідей, тому треба оголошувати продовження Відкритого конкурсу на нових умовах;
– замовником на проведення наступного конкурсу має бути місцева влада - облдержадміністрація;
– підхід до проведення Відкритого конкурсу переформатовано;
– треба оголосити помилки;
– ідею не треба топити в бюрократії;
б) щодо прозорості і публічності роботи Відкритого конкурсу:
– подальша робота Громадського форуму має бути прозорою та доступною Громаді, „публічність руйнує міфиˮ
– про потребу створення сайту з висвітленням інформації про конкурс;
– доцільність об'єднати зусилля через відоме, популярне і впливове видання на всій Україні;
– залучити до роботи редакції місцевих друкованих видань «Зоря Полтавщини», «Вечірня Полтава», «Село полтавське», інтернет-видання ОКІА «Новини Полтавщини»;
– пропозиція розміщувати інформацію про роботу Громадського форуму та про Відкритий конкурс на сайті Державного архіву Полтавської області;
– домовитися про рубрику «конкурс» у печатних виданнях;
– треба отримувати нові пропозиції та ініціативи й давати Громаді вже зараз приймати участь в обговоренні;
– доцільно мати один ресурс, на якому буде викладена уся інформація;
– доцільно залучити добровольців чи волонтерів, які будуть відстежувати участь Громади;
– доцільно завчасно робити анонс з темою для обговорення: люди будуть знати що обговорюється і, можливо, йтимуть на засідання «круглого столу» з конкретною пропозицією;

в) щодо формування Ради громадських експертів:
– треба довірятися громаді;
– рішення мають бути виваженими;
– у раді експертів не має бути таких, хто «просуває» свій проект і «бере на глос»;
– досвід Києва може знадобитися, маємо сконцентрувати зусилля і рухатися далі у розумні терміни, з дотриманням регламенту і плану роботи;
– не треба орієнтуватися на Київ, треба розробити власний план роботи, встановити терміни, визначитися щодо ідеї, форми, місця... замовник має дати завдання;
– треба залучати усіма способами більшу кількість фахівців, які вже сьогодні можуть приймати до обговорення пропозиції і розуміються на цьому;
– доцільно створити ініціативну робочу групу, яка за пропозиціями буде формувати ідею пам'ятного знаку;
– обговорення може бути широким, але після роботи громадських експертів реальні пропозиції мають обговорюватися виключно спеціалістами;

г) щодо формування журі Відкритого конкурсу:
– громадськість обирає професійне журі, яке буде визначати переможця конкурсу;
– у склад конкурсного журі включати осіб, які мають суспільну повагу та професійний авторитет;
– спеціалісти мають фахово але толерантно впливати на хід проектування;
– остаточне рішення має приймати фахове журі конкурсу, „громада вболіває за хворого і його видужання, але не приймає участі в операції, яку здійснює лікар";
– рішення мають бути виваженими;
– треба довірятися громаді і дослухатися до її думки;
– меценати не повинні втручатися у процес, все вирішує Громада та професіонали;
– треба запрошувати до участі професіоналів з інших міст;
д) щодо учасників Відкритого конкурсу:
– до участі у конкурсі запрошувати фахівців, які мають досвід;
– на конкурс мають подаватися пропозиції з професійним виконанням;
– „автор має розуміти суспільну ідеюˮ;
– до проекту необхідно залучати молодь, у числі якої є патріоти та учасники Майдану;
– вже зараз треба подавати ідеї, які допоможуть сформувати думку громадськості;
– якщо відділяти клерків, спеціалістів, патріотів – результат буде приреченим;
– на конкурсі оцінювалися студентські роботи, а мистецьких та фахових пропозицій не надійшло;
– автор має презентувати свою роботу і захищати своє бачення Майдану, це доречно;
– професіоналів потрібного рівня, скульпторів-професіоналів, які можуть внести свою пластику чи нестандартне рішення, у Полтаві мало; треба запрошувати до участі скульпторів, архітекторів з інших міст;
– повністю перезавантажити все неможливо, треба запрошувати учасників з доопрацьованими ідеями;
е) щодо термінів проведення Відкритого конкурсу:
– наступний етап Відкритого конкурсу можливо здійснювати у більш тривалому режимі, але рішення мають бути виваженими;
– Громадський форум має визначити терміни громадського обговорення;
– пам'ятник Р.Кириченко встановлено в максимально стислі терміни і маємо не зовсім лаконічну та мистецьку річ, маємо бути обачними;
– термін конкурсу може бути тривалий, але результат конкурсу – достойний;
– хороших пам'ятників у Полтаві мало, тому поспіх зайвий; якщо швидко і добре – це фортуна;
– термін – це не проміжок часу, а те, що ми маємо зробити: кожне засідання – окрема тема, так буде дієво;
– Майдан – явище громадське, оцінку подальшій роботі теж дасть громадськість, тому поспішати не треба – це серйозна робота;
– терміну у 1,5 місяця достатньо для громадського обговорення;

ж) щодо умов проведення Відкритого конкурсу:
– завдання і критерії на проектування мають бути чіткими, відсутність цього спровокувала авторів на шаблонний підхід та традиційний формат;
– остаточне рішення має приймати фахове журі конкурсу;
– усі пропозиції необхідно оцінювати окремо з обговоренням ... Істина народжується у муках, у спорі і пошуку... Ідею треба розвивати;
– Громадський форум має сформувати чітке завдання для наступного проектування;
– немає часу зволікати з прийняттям рішення... тяганина з документами не аргумент для стримування процесу;
– творчих людей обмежувати не потрібно;
– можливість проведення конкурсу, як Всеукраїнського заходу;
– необхідно визначитися щодо термінів проведення громадських слухань, їх графіку, плану роботи;
– необхідно представити на конкурс максимальну кількість проектів;
– про право авторів на захист представлених на конкурс проектів, без умов анонімності;
– замовником конкурсу має буди державна структура;
– про запрошення учасників, талановитих та досвідчених митців, узяти участь у Відкритому конкурсі;
– про право анонімної участі в конкурсі;
– не треба проводити безліч конкурсів, може бути лиш один, але хто захоче – той прийме в ньому участь;
– чим більше обмежень, визначених умовами конкурсу, тим легше працювати;

и) щодо місця розташування пам'ятного знаку:
– місце розміщення пам'ятного знаку для вшанування подій та учасників Майдану ‒ місце подій, площа по вул. Жовтневій,45, що в м. Полтаві;
– пам'ятник та його територія – це місце для всіх: щоб пом'янути, щоб погуляти з дітьми і мати можливість згадати і розказати їм про події;
– не треба шукати якесь непомітне місце для встановлення пам'ятника...;
– на роковини трагедії відбулося покладання квітів до імпровізованого пам'ятника – це підтверджує те, що громада визнала місце, де бути пам'ятнику;
– площа не має умов для монументальної споруди;
– проведені конкурси виявили проблеми, пов'язані з розташуванням пам'ятного знаку саме на площі по вул. Жовтневій, 45...; архітектор має вирішити цю складну задачу;
– підґрунтям на встановлення пам'ятника має бути містобудівне рішення;
– місце встановлення пам'ятника доцільно позначити на місцевості з встановленням тимчасового знаку, що стане своєрідними відліком для проектування, якщо воно буде тривалим;
– пам'ятник – частина містобудівної композиції зі шляхом до нього, оглядом і кінцевою кульмінацією – спорудою, можливо доцільно говорити про комплекс або меморіал;
– місце для встановлення пам'ятника має бути конкретним;
– зараз «модньо» викорчовувати ялинки та спилювати берези...але це не той шлях, щоб визначати місце для пам'ятника; треба вже зараз залучати до праці фахівців – архітекторів;
– пам'ятник має мати підхід, отже робота з територією площі неминуча;
– одні вже бачать місце, інші – сумніваються, але місце має визначатися першочергово, бо це пов'язано з орієнтацією та іншими нюансами, які відомі фахівцям у цій справі, а фахівці не мають припуститися помилок;
к) щодо художнього образу пам'ятного знаку:
– пам'ятний знак з будівництвом храму, храм має бути складовою комплексу і такою є позиція вірян ;
– храм – культова споруда, яка не є пам'ятником, а розміщення дошки на фасаді будівлі є невиразним свідченням того, що сталося на Майдані – це приниження гідності тих, хто загинув... має бути щось помпезне, величне, бо подія сколихнула світ і не в грошах справа...;
– пам'ятник може бути і скромним, але виразним... «обитель» немає ніякого відношення до пам'ятного знаку...;
– прийнятною є ідея барельєфу – виготовлення економить час та процедуру і формальності з дозвільною документацією на його встановлення, є найбільш економічним підходом, встановлення монументу поруч будівлі облдержадміністрації – це надлишково;
– від кількості збудованих церков – духовність нації не зросте, для цієї цілі має бути щось інше... Від помпезності пам'ятного знаку – не збільшиться шана до тих, хто загинув на Майдані... гігантоманія зайва, це має бути скромна форма, створена від душі і просто, яка влучно відобразить характер, настрій і відношення до подій та їх учасників;
– барельєф – це прорадянське рішення;
– проти "кладбищенской эстетики";
– на Жовтневій – пам'ятник „Демократії і народовладдюˮ, а на площі Леніна ‒ пам'ятник або алея „Борцям за гідність та свободу Україниˮ; доцільно пропонувати ідею, яка вже має значну підтримку від Громади;
– об'єднання усіх концепцій воєдино, може дати цікавий результат;
– чи доцільно говорити про пам'ятник "на вшанування борців за волю України" з широким колом Героїв ;
– в образі має відчуватися дух Майдану, його міць, сила гартування;
– поєднання самого символу Майдану ‒ і 1-й і 2-й майдани мають своє історичне значення і теж відбулися на площі перед облдержадміністрацією;
– Майдан – це крок у Європу... пам'ятник має бути сучасним, символічним, не повинен псувати середовище площі... треба дослухатися до аргументів фахівців;
– Майдан – це унікальне явище, його ідея – чітка, це застереження всім чиновникам на майбутнє;
– пам'ятник має відображати достатню, але нестримну динаміку;
– пам'ятник має відображати епізоди Майдану;
– пам'ятний знак має відображати трагізм, розчарування, піднесення і гнів воєдино;
– під час Майдану найбільше вразила згуртованість, настрій людей, вогнища, мішки, барикади і розуміння своєї мети – це має бути в образі ...;
– споруда має бути "камерною" а не масштабною;
– в ідеї пам'ятника має бути українська символіка, бо завдяки Майдану вознеслась Україна та її нація в усьому світі;
– не треба зменшувати розміри пам'ятника...;
– пам'ятний знак має бути лаконічним за формою але зрозумілим громаді за своїм змістом;
– рішення мають бути виваженими, а ідея креативною;
– художній образ пам'ятника треба вирішуватися на високому професійному рівні;
– якою має бути символіка; що хоче бачити Громада ?
– не треба починати з нуля, бо є напрацьований ресурс, його треба враховувати надалі; не факт, що наступні ідеї будуть кращими;
– спершу ідея, а далі умови конкурсу;
– має бути Стелла перед облдержадміністрацією з іменами загиблих Героїв;
– це може бути і не пам'ятник;
– які номінації, скільки тем, яким має бути текст – зараз спрацьовує прояв демократії, але окремі вимоги диктує генплан площі;
– Майдан – це вплив на владу, це європейський вибір способу життя; треба виділити які цінності є найпершими і це стане темою;
– влада здобувається нараз козацькими руками – може бути меморіал;
– пам'ятник має вражати, а не залишати байдужим;
– кожен пам'ятник має свою функцію і зону впливу, тому треба знати що ми будуємо; треба мати кількість ідей, а далі більшість голосів;
л) щодо вартості спорудження пам'ятного знаку:
– має бути щось помпезне, величне, бо подія сколихнула світ і не в грошах справа...;
– вартість не є проблемою – спрацює "Майдан-SOS";
– Громада вже збирає кошти і на сьогодні зібрана певна сума;
– Революція Гідності – значима подія для всього людства, тому не повинна втрачати основу благодійності, патріотичного підйому та внутрішнього активу;
– пам'ятний знак має будуватися за кошти народу, за благодійні внески, з участю меценатів;
– гроші на спорудження пам'ятника потрібно шукати вже зараз;
– головне ідейна наповненість та високі художні якості, коли будемо мати це – кошти віднайдуться
– не треба гнатися за дешевизною
– все-одно споруда буде вартісною

м) щодо участі Громадського форуму у процесі формування і оголошення умов проведення нового Відкритого конкурсу
– треба довірятися громаді, треба довіряти владі;
– рішення мають бути виваженими;
– до участі у засіданні Громадського форуму допускаються усі бажаючі;
– бажаючим, щоб приймати участь в роботі, необхідно підготуватися до неї: ознайомитися з законодавчою базою; переглянути пропозиції, які подавалися; визначитися щодо власних уподобань та сформулювати конкретні пропозиції;
– для організації роботи доцільно сформувати громадський актив, який буде сприяти розповсюдженню та збору інформації;
– треба працювати за правилами, з дотриманням регламенту і плану роботи, з урахуванням помилок та досвіду Київського конкурсу, – тоді робота буде комфортною і продуктивною;
– треба залучати усіма способами більшу кількість фахівців, які вже сьогодні можуть приймати до обговорення пропозиції і розуміються на цьому;
– треба створити робочу групу, яка буде вести роботу вже зараз;
– треба працювати, подавати ідеї, а Громада вибере те, що її влаштує;
– треба працювати з взаємною повагою, тут усі – однодумці;
– доцільно створити ініціативну робочу групу, яка за пропозиціями буде формувати ідею пам'ятного знаку;
– Громадський форум має «роздати» повноваження ініціативним групам;
– треба формувати месиджі, як обмежувальні, так і широких можливостей але без прив'язки до релігійних конфесій;
– маємо сприймати розумну критику, виробити план і темпи обговорення.

Платформа Громадського форуму створена для того, щоб усі дійшли консенсусу: і громада, і експерти, і фахівці, і влада. Немає значення хто тут, за «круглим столом» – ми небайдужі громадяни. Немає прийнятного рішення – домовимося; актуально сформувати нові умови – опрацюємо; Київ проклав стежку – у нас це буде швидше та якісніше.
Закони України регулюють процес громадських обговорень, але на сьогодні ця процедура є недосконалою. Громадський форум виробляє новий механізм громадського впливу на рішення, які відповідно до закону приймаються владою.

У роботі ІІ засідання «круглого столу» взяли участь:

БАЛАЦЬКИЙ Леонід Миколайович – архітектор, пенсіонер

БЄЛЯВСЬКА Оксана Юріївна ‒ кандидат архітектури, член Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні культури облдержадміністрації

ВЕРЬОВКІН Дмитро Миколайович ‒ громадської організації CityLab, співавтор Проекту реновації будівлі Кадетського корпусу (2014р.)

ДАЩЕНКО Володимир Борисович - голова Полтавської міської організації вільних профспілок працівників освіти і науки України, голова Народної ради м. Полтави

ДОРОШЕНКО Владислав Сергійович - студент архітектурного факультету ПНТУ ім.Ю.Кондратюка, постійний учасник «Кадетаріума», переможець Міжнародного конкурсу в жанрі скульптури (Мальта, 2014р.)

ІЛЬїНА Антоніна Олександрівна ‒ головний спеціаліст сектору містобудівного кадастру Управління містобудування та архітектури Полтавської облдержадміністрації, модератор процедури громадських слухань

КЕЛИМ-ЗОЛОТАЙКО Святослав Олександрович ‒ художник, журналіст, громадський активіст

КИЯНЧУК Ігор Русланович ‒ учасник „Полтавського майдануˮ, учасник руху „Ми — Європейці", член ГО „Інформаційний центр „Майдан Моніторинг" директор ТОВ „Полтава-Інтерм"

КОБЗАР Марія Сергіївна - архітектор, член громадської організації CityLab

КОЗИРЕНКО Дмитро Сергійович ‒ архітектор, керівник громадської організації CityLab, співавтор Проекту реновації будівлі Кадетського корпусу (2014р.), учасник відкритого конкурсу (І тур), співавтор конкурсної роботи №050990

КОРФ-ІВАНЮК Наталія Антонівна – художник-монументаліст, живописець, учасник близько 17-ти Міжнародних та Всеукраїнських виставок, член НСХУ

КОРШУНОВ Дмитро Олександрович ‒ скульптор, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка, автор пам'ятників Марусі Чурай в м. Полтаві, Т.Г.Шевченку в смт Чорнухи Полтавської області та інших

КУЗЬМЕНКО Ніна Володимирівна – координатор громадської ради при Полтавській обласній раді

МАШКОВСЬКИЙ Сергій Григорович ‒ директор благодійного Фонду «Четвертий вимір», член Громадської ради при Полтавській облдержадміністрації, учасник відкритого конкурсу (ІІ тур), автор конкурсних робіт №549999 та №999954

МИКІЙЧУК Володимир Пилипович ‒ учасник Майдану в м. Полтаві, заступник голови Полтавської обласної ради, співголова журі відкритих конкурсів, що відбулися

МИНАК Іван Олександрович ‒ представник Штабу національного спротиву окупації України, член Ради Майдану

ОСОБІК Ірина Станіславівна ‒ головний архітектор проектів, член наглядової ради архітектурного факультету ПНТУ ім.Ю.Кондратюка

ПАНКОВ Олександр Борисович ‒ заступник начальника управління – начальник відділу по забудові населених пунктів Управління містобудування та архітектури Полтавської облдержадміністрації ‒ організатор процедури проведення відкритих конкурсів (І-ІІ турів), член журі

ПЕТУШИНСЬКА Юлія Віталіївна ‒ художниця, учасник Майдану в м. Полтаві, ініціатор доброчинної виставки-продажі «Українська весна» -2014 року, директор мистецької галереї «Арта»

ПУСТОВІТ Тарас Павлович – заступник директора Державного архіву Полтавської області, голова Полтавського міського товариства „Просвіта", член журі відкритих конкурсів (І-ІІ турів)

САДОВНІКОВА Ірина Миколаївна - архітектор, член громадської організації CityLab

СЕРДЮК Людмила Вікторівна – керівник Полтавської обласної громадської організація "Полтавський регіональний центр захисту прав споживачів"

ТОРЯНИК Микола Федорович ‒ мешканець м.Гадяч Полтавської області, учасник Майдану в м.Києві

ШЕВЧЕНКО Віктор Сергійович ‒ архітектор, член НСХУ, автор пам'ятників «Воїнам, загиблим в Афганістані», «Загиблим охоронцям правопорядку», Хреста «Українським загиблим козакам», що в м. Полтаві, меморіалу «Жертвам політичних репресій» в урочищі Триби Полтавського району та інших), учасник відкритого конкурсу (І тур) співавтор конкурсних робіт №344581 та №300184

ШУЛИК Василь Васильович - проректор Полтавського НТУ імені Юрія Кондратюка, доктор архітектури, професор, член-кореспондент Української Академії Архітектури,

Про результати роботи «круглого столу» інформація надається постійно, щоразу до початку роботи.
Заявки на участь у засіданні «круглого столу» подаються завчасно.
Інформація про роботу «круглого столу» викладається:
‒ на офіційному сайті облдержадміністрації;
‒ на офіційному сайті Полтавської обласної ради;
‒ на офіційному сайті управління культури Полтавської ОДА;
‒ на власній сторінці Управління містобудування та архітектури ОДА: www.facebook.com/ploblarch;
‒ в соціальних мережах: gromkonkurs.wordpress.com

Модератор форуму Ільїна А.О. 2-59-81

Популярні сторінки

Останні сторінки

Важливі посилання