• 00192

Анонс обласного свята «Барви Лемківщини»

. Опубліковано у Анонси заходів

На Зіньківщині в селі Лютенські Будища 2 травня 2015 року проходитиме обласне свято «Барви Лемківщини» та п'ятий міжрегіональний фестиваль лемківської культури, який надасть можливість гостям та учасникам фестивалю насолодитись лемківськими піснями, танцями, оглянути виставку-конкурс народних майстрів «Україно моя неозора»,

взяти участь в майстер-класах народних ремесел.
Метою фестивалю є відродження, збереження, пропагування лемківської культури, мови, народної творчості, обрядів, традицій, звичаїв, декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, зміцнення культурних стосунків між західними і центральними регіонами України.
До трагічних подій, які пережив український народ, належить сумнозвісна операція «Вісла», в результаті якої із споконвічних земель з території Польщі були виселені і розпорошені по світу близько 1-го млн. українців. Найтяжча доля спіткала Лемківщину.
Лемки є найзахіднішою прадавньою групою українського народу, що проживали по обидві сторони Карпат у Бескидах. Про це свідчить їх історичне походження, культура, мова, віра. Одностайною щодо цього є і думка вчених. Мешканці гір зживалися з дитинства з прекрасною, але дикою природою, з нестримністю шалених рік і повеней, страшних громів і блискавиць. І все це відгукнулося в їх душах, відобразилося на характері і ментальності народу.
Всі лемки, які в 1945 році були переселені в Зіньківський район, проживали в мальовничому селі Кам'янна Новосанчівського повіту Краковського воєводства, неподалік від відомого курортного містечка Криниця. Початкові дані про село губляться в глибині віків. Перша історична згадка про нього сягає XVII століття. Перед виселенням в селі було 71 господарство, кількість жителів наближалася до 500 чоловік. Мешканці села займалися в основному землеробством, яке було важким, тому що земля була кам'янистою та скотарством, бо мали багато пасовищ, сінокосів і лісів. Звістку про переселення на далеку Полтавщину прийняли з болем і тугою в серці, але сподівалися, що на новому місці будуть поселені в одному селі.
Тяжка дорога до станції Гадяч тривала шість тижнів, і лише в середині червня 1945 року люди були розміщені в селах Зіньківського району, але не разом, а по декілька родин в кожне село. Найбільше людей було поселено в Лютенських Будищах, Шилівці, Соколовщині, Горобіях. Готуючись назавжди залишити рідну Кам'янну, жителі села розділили між родинами і забрали з собою церковні речі. Наймолодше подружжя Олешневич Онуфрій та Ганна привезли в с. Лютенські Будища дзвін «Святий Миколай» і зберегли його, закопавши в землю.
Аж в 1982 році зібралися старші лемки і поїхали до владики Полтавського Феодосія з пропозицією передати дзвін в одну з Полтавських церков. Рішення було позитивним, і невдовзі дзвін був перевезений до Свято-Макарівського собору м. Полтава. Тепер святиня радує своїм дзвоном віруючих.

Сценарний план проведення обласного свята:

10.00 – Спартакіада спортивних команд сільських рад « Краще спортивне село Зіньківщини».
12.00 – Працюють розважальні атракціони для дітей.
13.00 – Відкриття виставки народних умільців, проведення майстер-класів
(писанкарство, різьба по дереву, декоративний розпис).
14.00 – Урочисте відкриття обласного свята « Барви Лемківщини» за участю представників влади області та району;
- концерт артистів та аматорів Зіньківського краю, творчих колективів сусідніх районів області;
- «Співають лемки на Вкраїні – співає лемківська земля» - фестиваль лемківських пісень»;
- частування українською традиційною кашею.
17.00 - Розважальна програма за участю аматорів Лютенсько-Будищанського сільського будинку культури Зіньківського району.

Популярні сторінки

Останні сторінки

Важливі посилання